Розподілена енергогенерація

Нові обстріли – нові страхи для бізнесу. Чи не націлиться ворог знову на енергетичну інфраструктуру, чи не доведеться знову працювати в умовах обмеженого енергопостачання?

З цієї ситуації підприємства виходять по-різному. Хтось просто підлаштовується під реалії та знижує обсяги виробництва, хтось оплачує імпортну електроенергію з-за кордону, а хтось прагне самостійно забезпечити себе джерелами електроенергії. Так, енергомережа України все менше зберігає централізованість, стаючи поступово розподіленою, опираючись на локальні джерела виробництва електроенергії.

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) стали основою цієї нової системи. Інтеграція сонячних чи вітрових установок безпосередньо в інфраструктуру споживача знижує витрати на електроенергію, розподіл і передачу, підвищує гнучкість і дозволяє ефективніше управляти навантаженням. Перевагами такого підходу вже користуються бізнеси, які усвідомили: централізована модель більше не гарантує стабільності, і потрібно будувати власну систему енергетичної автономії.

Інвестиція у власну енергетичну автономію доцільна не лише на період війни, переконані експерти. Локалізація виробництва електроенергії повинна зберігати пріоритет і в післявоєнний період. Це шлях до стійкої, масштабованої системи, яка краще відповідає потребам реального сектору економіки.

У спецпроєкті VOLTAGE Group та “Економічної правди” розповідаємо про нові можливості, які пропонує ринок для забезпечення енергетичної автономії бізнесів, та успішні кейси підприємств, що наважилися на інвестиції.

 

01 Розподілена генерація


доступні рішення, які справді працюють для бізнесів

Атаки на українську енергетичну систему стали ключовим елементом агресивної війни, яку Росія веде проти нашої країни. Незручності для цивільного населення, збитки для бізнесів. Але тяжкі зимові й літні місяці, проведені в умовах енергетичного дефіциту, врешті-решт стали вирішальним фактором для перебудови як енергетичної системи загалом, так і процесів на підприємствах.

Про розподілену генерацію заговорили ще у 2022 році. А необхідність самостійно дбати про власну енергетичну безпеку швидко стала неуникним трендом для бізнесу, який хотів залишатися і розвиватися на теренах України. Так, одним із символів цієї війни став дизель-генератор. Однак, попри різномаїття потужностей, форм і кольорів, таке рішення підходить не всім.

 
 

“Деякі технологічні процеси на виробництві дуже страждають від неконтрольованих аварійних відключень: збиваються налаштування заданих програм і параметрів, виходить з ладу чутливе обладнання, зупиняється те, що після 5–10 хвилин простою вже не може швидко перезапуститися. Часом це вимагає днів або тижнів для усунення наслідків – наприклад, очищення технологічних трубопроводів від застиглої маси. Дизель-генератори не можуть убезпечити від цього, бо мають час  запуску”, – розповідає керуючий партнер VOLTAGE Group Віталій Николаєнко.

 

Як альтернативу експерт пропонує звернути увагу на новітнє обладнання, установки зберігання енергії (УЗЕ). Вони здатні забезпечити так званий безшовний перехід: чутливе обладнання не встигає вимкнутись, переключаючись на живлення від УЗЕ. Отже, установка – це найкраще рішення для стабілізації роботи високочутливих елементів виробничої інфраструктури, систем автоматизації, промислового обладнання, а також дата-центрів підприємства. А якщо частину енергопотреб підприємства забезпечують відновлювані джерела енергії, система накопичення енергії стане ефективним доповненням до цієї інфраструктури, дозволяючи використовувати накопичену “зелену” електроенергію у будь-який час доби. УЗЕ може працювати у різних режимах – як в загальній електромережі (on-grid), так і незалежно від неї (режим off-grid).

Протягом останніх трьох років компанія VOLTAGE Group виконала ряд проєктів, що передбачали встановлення промислових фотоелектричних станцій, обладнаних установками зберігання енергії. Це значно полегшило життя бізнесу, який оперує складними дороговартісними процесами. Загалом компанія за час війни реалізувала десятки рішень у сфері розподіленої генерації – це промислові фотоелектричні станції (як з УЗЕ, так і без), когенераційні установки (КГУ) на базі газопоршневих агрегатів, вітрові електростанції (ВЕС).

 

“Альтернативні” енергетичні проєкти мали актуальність і до повномасштабної війни. Сонячні та вітрові електростанції, когенераційні установки – все це мало попит у бізнесу. Однак про накопичення енергії говорили більше у теоретичній площині через високу вартість таких проєктів. За кілька років ситуація змінилася доволі кардинальним чином, тепер установки зберігання енергії стали доступним рішенням, яке може суттєво вплинути на енергетичну безпеку підприємства.

“Ми на власні очі бачимо, як швидкість реакції й децентралізація визначають виживання бізнесу, і ми допомагаємо це реалізувати. Ще до початку повномасштабного вторгнення я сповідував принципи побудови нової енергосистеми з філософією розподіленої генерації з акумуляцією. Сьогодні це технологічно вже можливо, а вартість рішень – суттєво знизилась і стала прийнятною”, – наголошує Віталій Николаєнко.

Водночас експерт вбачає готовність бізнесу не економити на стійкості, оперативності своїх підприємств. Це важливий елемент підходу до управління ризиками.

  

Заповніть обов'язкові поля та надішліть запит

Google reCaptcha: Invalid site key.